Народився Олександр у м.Сарни та був першою дитиною у сім’ї Сергія Миколайовича та Раїси Омелянівни. Пізніше, у Бортніків народилася ще донька. Олександр, закінчивши 9 класів Сарненської ЗОШ №2 (нині ліцей №2), продовжив навчання у ВПУ№22 за фахом «автомеханік». Під час навчання в училищі почав активно займатися спортом – баскетболом та текван-до (мав коричневий пояс), любив плавання. По закінченню училища, продовжив заочно здобувати знання у Національному університеті водного господарства та природокористування за фахом «інженер-механік автомобільного транспорту». З 2002 по 2004 роки проходив строкову віськову службу у складі внутрішніх військ у м.Сімферопіль (АР Крим). По тому, деякий час працював водієм у приватних підприємців.

Олександр був справжній патріот, мотивований воїн, який усе життя віддав служінню країні та вихованню патріотичної молоді. Про себе іноді говорив: «Я народився, щоб жити й померти за Україну…». Він вів патріотичний гурток козацьких бойових мистецтв «Бойовий гопак» при НВК «Школа колегіум» ім.Т.Г.Шевченка. Згадує його учень Сергій – «Пан Олександр був дуже чудовою людиною та тренером.

З початком повномасштабного вторгнення, ще 25 лютого 2022 року пішов добровольцем захищати країну. Спочатку служив у 130-му окремому розвідувальному батальйоні м.Дубно. Пізніше, служив сержантом у в/ч А7788 десантно-штурмових військ Збройних сил України. Став командиром розвідувального відділення 78-го полку спеціального призначення «Ґерць», мав позивний Хорт. За успішне виконання бойових завдань був неодноразово нагороджений нагородами та відзнаками.

2 липня 2023 року, під час виконання бойового завдання, біля населеного пункту Мала Токмачка, Запорізької області Олександр Бортнік віддав життя за свободу і незалежність України. Герой щиро до останнього подиху любив свою Україну і смерть за неї прийняв гідно. Віддати шану Герою зібрались не тільки місцеві жителі, а також його бойові побратими.
У Героя залишилися батьки та сестра. Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку Указом Президента України сержанта Олександра Бортніка нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

«Війна була його життям. Він народився в пікселі й ненавидів усе російське. Був справжнім патріотом. Організовував самотужки гуртки національно-патріотичного виховання для дітей. Сказати, що це втрата для України — не сказати нічого. Сашко пішов воювати за ідею і воєдино злився з військом» — розповідають про загиблого захисника його друзі.

«Більшість з вас знали його як Олександра. Ми ж знали його як друга Хорта, — розповідає представник полку «Ґерць». — Це була людина, яка завжди з честю несла свій шеврон, прапор і зі зброєю йшла в бій. Сьогодні тут присутні його бойові побратими, які пліч-о-пліч виконували бойові завдання на одному з найвідповідальніших ділянок фронту.