Куришко Ярослав Русланович

(солдат ЗСУ)

 

(09.02.1994 – 11.08.2014)

Народився Ярослав в с. Карасин (Клесівська ТГ) Сарненського району. У 2009 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи села, у 2010 році - 10 клас загальноосвітньої школи села Стрільськ, у 2011 році – Сарненський ліцей "Лідер". З 2005 по 2011 роки прислуговував у Свято-Василіївському храмі с.Карасин та навчався у Сарненській музичній школі грі на акордеоні.

У 2011-2012 роках навчався у Рівненському вищому професійному училищі Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України. У 2012-2013 роках проходив строкову військову службу в 101-ій окремій бригаді охорони Генерального штабу Збройних Сил України (військова частина А0139, місто Київ). Кулеметник, з 2013 року проходив військову службу за контрактом у 30-й окремій механізованій бригаді ім. князя Костянтина Острозького - (військова частина А0409, місто Новоград-Волинський Житомирської області). З 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

11 серпня 2014 року солдат Ярослав Куришко загинув в ході ударно-пошукових дій батальйонно-тактичної групи в районі селища Побєда Новоайдарського району Луганської області. Похований на кладовищі у рідному села Карасин Клесівкої громади, Сарненського району.

У селі Карасин, на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Центральна, 18), де навчався Ярослав Куришко, йому було встановлено меморіальну дошку. Також в селі проводяться турніри з міні футболу, присвячені Ярославу Куришку. Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 9, місце 19.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (15.05.2015, посмертно).

У Героя залишились батьки та сестра.

«…Ярослава Куришка любили всі без винятку. Хто хоча б трохи знав його, підтвердить мої слова, – пригадує вчитель ліцею – Дуже порядний був, прислужував у новозбудованому в 2009 році Свято-Василівському храмі в рідному селі, де батько його трудився старостою. Компанійський і веселий, одразу став душею ліцейського колективу, завжди підтримував друзів. Був щедрим і водночас відповідальним за тих, хто поряд…»

«Мені без тебе бути чи не бути…

Душа питає…Що я їй скажу…?

Хіба ж її я зможу обманути,

Що ти став спомином…А я тебе люблю..

Ніколи я війну цю не пробачу..

Убивць твоїх довіку не прощу…

За те ,що більш тебе я не побачу..

Не поцілую…І не обійму…

Без тебе я не я…Та обіцяю…

За тебе будуть мої молитви…

Я серце підлікую…залатаю..

За тебе житиму …Як мріяв жити ти…»

Сестра Ірина

ГОЛОВНА

НОВИНИ

ПРО БІБЛІОТЕКУ

 

 

Структура бібліотеки

Історія бібліотеки

Послуги

На допомогу бібліотекарю

Пункт доступу громадян

Електронний каталог

Бібліотеки  краю

 

ПОВІР У СЕБЕ

 

ДИТЯЧА  БІБЛІОТЕКА

 

НАШ КРАЙ

Гордість Сарненщини

Символіка району

Історія району

Історія в світлинах

Екологія краю

Літературне краєзнавство

Медицина

Релігія

Освіта

 

БУКТРЕЙЛЕРИ

 

АУДІОПОДКАСТИ