Костюк Олег Станіславович

Костюк Олег Станіславович
(солдат ЗСУ)

15.11.1976 - 30.06.2023

Народився Олег у м.Сарни. Проживав по вул. Широка, 36, пізніше по вул. Торфова. З першого по дев’ятий клас навчався в Сарненській ЗОШ №2 (нині ліцей №2). Відвідував додаткові заняття з мистецтва, мав хист до малювання. Також, Олегу подобалося грати на музичних інструментах. З 1991р. по 1993 роки навчався у Сарненському ВПУ№22, за професію механізатор меліоративних робіт, муляр. Протягом навчання в училищі, показав себе здібним, працьовитим учнем. Особливо цікавився технікою. Мав хороші організаторські здібності. Був товариський, вимогливий до себе. Займався спортом, неодноразово приймав участь у районних змаганнях.

В 1994 році був призваний на строкову військову службу в армію. Службу проходив в м. Євпаторія (Автономна Республіка Крим) в/ч А1767. Демобілізувався 17 червня 1996 року. Після служби в армії працював будівельником, каменярем, займався ремонтними роботами будинків та квартир. Деякий час був приватним підприємцем.

25 лютого 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, долучився до війська, як доброволець. Спочатку його направили в місто Дубно, де він прослужив, приблизно півтора місяці. Пізніше, неподалік Рівного, приймав участь у спорудженні бліндажів. Але на Схід країни у Донецької область, необхідні були захисники. І Олег, відчуваючи в собі сили боротися з ворогом, боронити кордони рідної Батьківщини, зберігати спокій мирних людей, добровільно, за покликом свого серця, сказав, що готовий їхати. Це був справжній героїчний вчинок.

Зі слів Олега рідні знають, що він служив під Запоріжжям, в Костянтинівці, смт. Нью-Йорк, взагалі, більше 7-ми різних місць. За цей час був поранений, залишився уламок у лівій нозі. Переніс три контузії. Останнє поранення підкосило його здоров’я. Він розповідав, що будучи на позиції, на них було здійснено напад ворога. Хлопців було всього четверо, відбивалися всю ніч, лежали майже добу, на сирій землі, в багнюці. Ворог підступав навіть у бліндаж. Вони вистояли. На ранок не могли повірити побаченому, близько 70 сепаратистів лежали вбитими. Після цього бою з чотирьох хлопців, залишилося лише двоє, Олег та його побратим. Цього страшного дня він отримав сильну контузію, не кажучи про його психологічний стан.

До 13.06.2023 року Олег служив у в/ч А0998, пізніше був зачислений стрільцем до в/ч А4084. Військова частина А4084 – це героїчна бригада Збройних сил України, залізна бригада імені короля Данила, в якій виконував свій обов’язок і віддав життя під час бойових дій Олег.

Загинув Костюк Олег 30 червня 2023 року поблизу населеного пункту Нью-Йорк, Донецької області в бою за Україну. Йому було 46 років.

Про Олега можна сказати, що він виявився справжнім патріотом своєї країни. Не вагаючись ні хвилини, з моменту повномасштабного вторгнення ворога, добровільно став на її захист. Це справжній Герой! Герої не вмирають!

У Героя залишилися батьки та сестра.

Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.

У січні 2024 року, солдата Костюка Олега Станіславовича нагороджено орденом «Хрест Героя» (посмертно).