Народився Сергій і проживав у м.Сарни. Батько з дитинства привчав Сергія до витривалості: вранці зарядка та віджимання, а мама - до чистоти та охайності. Вмів готувати, робив це з задоволенням і для побратимів. Сергій Головачук в юні роки закінчив Сарненський професійний аграрний ліцей, отримавши професію електрика.

Був одружений, але життя з дружиною не склалося. Про те він дуже любив і піклувався про свою донечку Ангеліну. Найбільша пристрасть у Сергія була до вантажівок, він знав їх досконало. Тому його цінували на підприємстві "Ната" та " Vaillant" за його професійні якості. Він нікому не міг відмовити в допомозі. Перед призовом на військову службу чоловік працював водієм у місцевого приватного підприємця. Товариші кажуть, що Сергій був дуже чуйною і доброю людиною. У Сергія були свої плани на життя, свої мрії. Хотів все встигнути зробити, мабуть, щось відчував. Хотів бути потрібним, тому завжди повторював "люблю робити добро та допомагати іншим". Коли приїжджав до батьківської хати з позицій, то називав маму Тетяну не інакше, як "сонечко". Саме, так пізніше почав називати кохану Людмилу, з якою був щасливим. Дві вишиванки, кольору хакі - для нього, біла - для неї, так і залишилися лежати, не дочекавшись знаменної події.