Городнюк Сергій Володимирович
(солдат ЗСУ)
(28.12.1973
– 01.08.2023)
|
Народився Сергій у м.Сарни, тут і
проживав по вул.Львівська. З 1979 по 1988 роки навчався
у Сарненській ЗОШ №3 (нині гімназія №3). В дитинстві
цікавився футболом, боксом, тенісом. Був розумним
хлопцем та відважним, як всі діти. Після закінчення
школи пішов навчатися до Сарненьского професійного
училища №22, яке закінчив у 1991 році та здобув професію
«електромонтер по обслуговуванню і ремонту
електрообладнання, водій автомобіля». Навчався Сергій на
відміно, а у вільний час займався музикою. Після
закінчення навчання в училищі, у 1995році, був призваний
на строкову військову службу в м.Бердичів. Служив у м.
Володимир-Волинський, мав військове звання «рядовий». По
завершенню служби, у 1997 році, пішов працювати на
Сарненський маслозавод електромонтером, де пропрацював
до 1999 року. У 2003 році Сергій Володимирович одружився.
У шлюбі народилося трійко дітей: Юрій (2008 р.н.), Софія
(2012р.н.), Вікторія (2017 р.н.). Був добрим, ввічливим,
вихованим, комунікабельним. |
6 липня 2023 року Сергій Володимирович пішов на
службу добровольцем. Спочатку проходив курс навчання в м.
Володимир Волинської області. Службу проходив на посаді солдата
в/ч А1008, 14-ої окремої механізованої бригади імені князя
Романа Великого.
Загинув 1 серпня 2023 року, під час виконання
бойового завдання в районі населеного пункту Першотравневе
Купʼянського району, Харьківської області.
У Героя залишилися дружина, син та дві доньки.
Похований на Алеї Героїв м. Сарни.
За особисту мужність, виявлену у
захисті державного суверенітету та територіальної цілісності
України, самовіддане виконання військового обовʼязку Указом
Президента України солдата Городнюка Сергія
Володимировича
нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
«Любимо, сумуємо і пишаємося. Вічна пам’ять Герою. Амінь.»
Твоя родина
|