Народився Дмитро та проживав у м.Сарни. Випускник Сарненського ліцею № 1 імені Тараса Григоровича Шевченка, а згодом Луцького східно-європейського університету імені Лесі Українки, приватний підприємець міста Сарни. У свій вільний час любив займатися спортом, ремонтувати техніку. Дмитро був гордістю батьків, прикладом для молодшого брата, щирим та сміливим, надійним другом для побратимів, людиною слова та честі.

З мрією працювати та жити у мирній та вільній Україні, 25 лютого 2022 року Дмитро став до лав Збройних сил України. Вірно ніс службу в 104-тій окремій бригаді територіальної оборони. Був командиром взводу.

"Звір" - таким був позивний у Героя, проявив себе як відповідальний військовослужбовець, який може виконати будь-яке завдання. Щоб не траплялося на його шляху, він говорив «Вирішу!».

Діма ніколи не скаржився, не нарікав на труднощі. Щиро вірив, що правда на нашому боці. За сумлінну службу у війську, Дмитра було нагороджено відзнакою начальника регіонального управління Сил територіальної оборони «Захід» та медаллю «Ветеран Війни – Учасник Бойових Дій».

По-позивному - просто Звір.
А так - веселий молодий хлопчина.
Нашого взводу був він командир.
Уклін батькам за сина.
Ішов у бій на рубежі.
Разом навалу орків відбивали.
Хоч сили були майже на межі,
Та все ж, ми до останнього стояли.
Всі труднощі разом ділили.
Допомагав завжди в усьому.
На яких дорогах не були,
Він йшов вперед, незважаючи на втому.
Свою країну, рідний край
В бою він захищав.
Та обстріли і «град»
Його життя навіки обірвав.
За Україну він життя віддав.
На щиті повернувся героєм.
Щоб кожен памʼятав,
Якою здобуто все ціною.
Він буде завжди поряд з нами:
Завзятий, веселий, молодий.
Ангелом з небес нас буде захищати.
Разом триматимемо стрій.
Звір- так звично вже по-позивному
У спогадах залишиться назавжди.
Нашому командиру та побратиму -
Памʼять, честь і слава навіки!

Автор - молодший сержант, бойовий медик,

3-ій взвод, 1-ша стрілецька рота.