Ничипорук Вячеслав Сильвестрович
(солдат ЗСУ)
 

(28.08.1987 -04.11.2023)

Народився Вячеслав у с.Підлісне, тоді ще Дубровицького району. Згодом родина проживала у м.Сарни. Тут у 2002 році закінчив 9-й клас Сарненського НВК «Школа-колегіум» (нині ліцей №1) і продовжив навчання у ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей», який закінчив у 2005 році та здобув спеціальність тракториста-водія.

Вячеслав ще зовсім юним, відразу після закінчення училища, почав трудову діяльність на серйозній та відповідальній посаді — охоронець у Катеринівській виправній колонії №46. Завзятість, наполегливість, відданість своїй справі нового працівника відразу помітило керівництво закладу. І поступово, за відповідальне ставлення до виконання посадових обов'язків, Вячеслав отримав звання молодший сержант внутрішньої служби. Поза роботою він був затятим вболівальником футболу. Намагався не пропустити жодного матчу. Любив готувати і радувати родину різними стравами, смаколиками та випічкою.

Рідні та колеги знають його як чесну та щиру людину. Спокійного та доброзичливого друга, мужнього та не конфліктного працівника.

Як справжній патріот Вячеслав не заховався за посадою, а добровільно 23 лютого 2023 року став до лав ЗСУ. Ніс службу у військовій частині №0641 в 90-му окремому аеромобільному батальйоні імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова. Навіть після поранення він повернувся на фронт. Позивного не мав, всі його називали просто Славік.
Усі здобуті якості та навички солдат Ничипорук вміло застосовував у бою. Поблизу населеного пункту Білогорівка Луганської області Вячеслав виконував чергове бойове завдання, яке стало для нього останнім. З 4 листопада 2023 року, вважався безвісти зниклим.

Понад чотири місяці страшних реалій і сподівань, віри й очікувань пережили рідні Героя: мама Олександра Миколаївна, старший брат Сергій і менша сестра Тетяна. Родина сподівалася на зустріч зі своїм Героєм та, на жаль, війна назавжди забрала його життя … В ході експертизи ДНК, у березні 2024 року, було встановлено особу загиблого солдата Вячеслава Ничипорука.

36-річний військовослужбовець, віддав своє життя у боротьбі з російськими загарбниками за рідну країну та її народ … Героя памʼятатимуть спокійним, врівноваженим, мужнім.

У Героя залишились мама, брат та сестра.

Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.

     

У грудні 2024 року, солдат Ничипорук Вячеслав Сильвестрович був нагороджений, посмертно, орденом «За мужність» ІІІ ступеня, згідно з указом Президента України, за проявлену особисту мужність, відвагу в захисті суверенітету та територіальної цілісності України, а також самовіддане виконання військового обов’язку.

ГОЛОВНА

НОВИНИ

ПРО БІБЛІОТЕКУ

 

 

Структура бібліотеки

Історія бібліотеки

Послуги

На допомогу бібліотекарю

Пункт доступу громадян

Електронний каталог

Бібліотеки  краю

 

ПОВІР У СЕБЕ

 

ДИТЯЧА  БІБЛІОТЕКА

 

НАШ КРАЙ

Гордість Сарненщини

Символіка району

Історія району

Історія в світлинах

Екологія краю

Літературне краєзнавство

Медицина

Релігія

Освіта

 

БУКТРЕЙЛЕРИ

 

АУДІОПОДКАСТИ