Народився Петро в с. Кричильськ, у багатодітній сім’ї колгоспників. Крім нього було ще четверо братів та дві сестри. Батько, Ілля Петрович працював трактористом-комбайнером, мати, Наталія Артемівна - ланковою.

З 1970 по 1978 роки навчався у Кричильській ЗОШ. У дитинстві полюбляв рибалити, збирати гриби та ягоди. У юнацькі роки активно займався спортом (легка атлетика - брав участь у марафонах), захоплювався плаванням та цікавився автотранспортом. У 1978 році вступив до Сарненського ПТУ№21 за спеціальністю тракторист-машиніст, яке закінчив у 1981 році. Після училища, деякий час, працював у ККУ 21 ЛТУ 39 старшим матросом. У тому ж 1981 році був призваний на строкову військову службу в армію. Службу проходив у групі військ в Німеччині (м. Перліберг), в батальйоні розвідки.

З 1983 по 1989 роки навчався в Архангельському лісотехнічному інституті ім. Куйбишева. Після закінчення вузу працював в Остківському ДЛГ Рокитнівського району на посаді інженера лісового господарства. Згодом переведений на посаду лісничого Кисорицького лісництва. У 2004 році зареєструвався приватним підприємцем та тривалий час займався підприємницькою діяльністю.

За участь в АТО/ООС Петро Ілліч був нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО» (відзнака Начальника Генерального Штабу ЗСУ), нагрудним знаком «Ветеран війни», відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», Почесним нагрудним знаком «Відзнака командира 14-ї окремої механізованої бригади».

24 лютого 2022 року, одразу після вторгнення, у складі 14-ої окремої механізованої бригади імені Князя Романа мужньо боронив Житомирщину, Кіровоградщину, Миколаївщину.

Загинув Петро Ілліч, 25 березня 2022 року, виконуючи бойове завдання, щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Червона Долина Баштанського району, Миколаївської області, під час ворожого авіаційного удару.