|
Мельник Петро Захарович
( солдат ЗСУ)
17.11.1967 –
26.11.2022

|
 |
Петро Захарович народився 17 листопада
1967 року в багатодітній сім’ї колгоспників у селі
Велике Вербче. У родині, крім нього, зростало ще п’ятеро
старших сестер. З дитинства був привчений до сільської
праці, допомагав батькам по господарству.
У 1975–1983 роках навчався в місцевій
загальноосвітній школі. Після закінчення восьмирічки
продовжив навчання у Соснівському СПТУ, де здобув фах
столяра-будівельника. За час навчання зарекомендував
себе як спокійний, врівноважений і старанний учень.
Після завершення навчання був призваний на строкову
військову службу, яку проходив у Чехословаччині.
Повернувся до рідного села у званні сержанта-розвідника.
Згодом одружився, разом із дружиною створили міцну
родину та виростили й виховали трьох дітей — двох доньок
і сина.
Петро Захарович був людиною доброї вдачі
та щирої душі, користувався повагою односельців.
Люблячий чоловік, турботливий батько, надійний друг —
таким його пам’ятають усі, хто мав щастя бути поруч.
Дуже любив тварин, особливо коней. Деякий час їздив на
заробітки, виконував різні будівельні роботи. Завжди був
опорою, порадником і прикладом мужності для своєї родини. |
У березні 2022 року
Захисник став до лав 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний
Яр». Вірний військовому обов’язку, хоробро боронив рідну землю
від ворога. Під час виконання бойового завдання в районі
населеного пункту Озарянівка Бахмутського району Донецької
області 26 листопада 2022 року зв’язок із ним було втрачено, і
відтоді він вважався зниклим безвісти. Майже три роки родина
жила між вірою та болем, чекаючи на диво. Та результати
ДНК-експертизи підтвердили найстрашніше — Петро Захарович
загинув, виконуючи свій обов’язок перед Україною.
У Героя залишилися дружина,
син, дві доньки, семеро онуків та три сестри.
Поховання відбулося на
місцевому кладовищі в селі Велике Вербче.
Три роки молитви, надії і болю,
та, вже не болить…
Як важко прощатись, Герою, з Тобою
родині в цю мить!
Як важко звикати і знати напевно:
«Уже не прийде»…
Сміливих помітно, лише коли темно —
Їх світло веде…
Тамара Гнатюк

|