Роман народився 15 березня 1984 року в місті Первомайськ Луганської області. Після школи здобув професію у Первомайському ПТУ-39 — працював пічником-штукатуром. У мирному житті був людиною праці: відповідальним, витривалим, щирим і життєрадісним. Його знали як того, хто не уникав труднощів, умів підтримати і завжди доводив справи до кінця.

Війна змусила родину неодноразово залишати дім. У 2014 році вони переїхали до Лисичанська, а з початком повномасштабного вторгнення — знову вирушили в дорогу, повернувшись на батьківщину батька Романа у село Велике Вербче. Тут сім’я розпочала нове життя. Роман не залишився осторонь — добровільно став до лав Збройних сил України.

19 червня 2022 року його було призвано на військову службу. Служив оператором безпілотних літальних апаратів інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу мотопіхотного батальйону військової частини А1376. Вірний присязі, мужній і надійний, він гідно виконував свій обов’язок, користувався повагою серед побратимів.

14 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання Роман отримав тяжкі поранення. 23 квітня 2026 року його життя обірвалося.

У Героя залишилися батьки, сестра та племінник.

Похований на місцевому кладовищі у с.Велике Вербче.
 

Велике Вербче проведе Героя,
котрий життя віддав за рідний дім.
Роман узяв до рук сміливо зброю,
за отчий край, що став Йому Святим!
Весною народився, в Первомайську.
Отримав там освіту і свій шлях.
Та, лютий ворог скинув свою маску —
і змусив залишити рідний дах.
У мирному житті — людина праці!
Завжди доводив справи до кінця.
Не залишив країну в чорній мряці…
Без страху до вогню і до свинця.
Надійний Воїн. Серед побратимів
повагу заслужив, що буде жить!
Між Янголів тепер і Херувимів,
Про Нього вічна пам’ять хай звучить!
Тамара Гнатюк