Валентин народився у селі Велике Вербче в багатодітній родині колгоспників. Він був наймолодшою дитиною в сім’ї, зростав добрим, щирим та надзвичайно працьовитим хлопцем. Освіту здобув у Великовербченській загальноосвітній школі (нині — ліцей). Згодом закінчив Сарненське СПТУ №21 (тепер Сарненський аграрно-технологічний професійний коледж), опанувавши фах тракториста-водія. Під час проходження строкової військової служби виявив відповідальність і лідерські якості, отримавши звання старшого сержанта. Після демобілізації Валентин повернувся до рідного села. Працював у місцевому господарстві водієм, пізніше — комбайнером та механізатором. Він ніколи не цурався важкої праці, дуже любив землю і завжди намагався забезпечити свою родину найкращим, навіть якщо для цього доводилося їздити на заробітки. Для рідних Валентин був опорою та гордістю: турботливим сином, люблячим братом і батьком трьох дітей. Друзі згадують його як вірну та світлу людину, яка завжди була готова прийти на допомогу.

26 червня 2025 року Валентин Юхимович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Службу проходив у 82-й окремій десантно-штурмовій Буковинській бригаді (в/ч А2582). Гідно та мужньо він виконував свій військовий обов’язок, захищаючи територіальну цілісність Батьківщини.