Жученя Михайло Михайлович
(солдат ЗСУ)
(31.10.1976 – 04.01.2024)

 |
Народився Михайло Жученя у селі Цепцевичі
в сільській багатодітній сім’ї де було шесторо дітей.
Батько Михайло працював у колгоспі, мама Галина - в
школі. Сім’я була велика та дружна і Михайло був п’ятою
дитиною в родині.
З 1983 по 1992 роки навчався у
Цепцевицькій загальноосвітній школи І-ІІІ ступенів.
Михайло рано залишився сиротою, тому після закінчення
9-го класу змушений був піти працювати в колгосп.
Пізніше працював на різних роботах. Був доброзичливим, в
будь який час приходив на допомогу. Завжди відгукувався
на будь яке прохання рідних та близьких, допомагав
багато одиноким старшим односельцям. Людина з добрим
серцем, вірний друг і товариш.
У вересні 2023 року був мобілізований до
лав ЗСУ. Служив солдатом в 15-ому окремому
гірсько-штурмовому Севастопольському батальйоні -
підрозділ гірської піхоти Сухопутних військ Збройних сил
України.
Михайло був сиротою, не створив власної
сім’ї, але завжди залишався надійною опорою для братів,
сестер та рідних. |
Солдат Михайло Михайлович Жученя загинув 4 січня
2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу одного з
населених пунктів Запорізької області.
У Героя залишилися брати та сестри.
Похований на кладовищі у рідному селі Цепцевичі.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті
державного суверенітету та територіальної цілісності України,
вірність військовій присязі, відповідно до Указу Президента
України у січні 2025 року, орденом «За мужність» III ступеня
нагороджено солдата Жученю Михайла Михайловича (посмертно).
 |