Сафонік Андрій Леонідович
(молодший сержант ЗСУ)
(02.12.1972 – 08.08.2023)
|
Народився Андрій в с.
Городець. В сім’ї було четверо дітей, дві старші сестри та молодший брат. Закінчив
місцеву школу в 1990 році і відразу пішов навчатись в
автошколу на водія. В школі грав у духовому оркестрі на
трубі. Односельчани запам’ятали
його, як веселого музику на весіллях. З 1990 по 1992
роки проходив строкову військову службу в армії. По
завершенню служби одружився, згодом у подружжя
народилося дві доньки. Працював у м. Вараш у РБУ
(ремонтно-будівельному управлінні) – будівельником, тут
і проживала молода сім’я.
Згодом переїхали в с. Городець на постійне місце
проживання. Деякий час працював станочником в МП
«Вікторія» с. Антонівка. Для кращого забезпечення сім’ї
їздив на заробітки на різні об’єкти
будівництва у м.
Львів та м.
Ірпінь.
Андрій
Леонідович Сафонік
був призваний до лав ЗСУ наприкінці травня 2023 року.
Службу проходив в 10 ОГШБ «Едельвейс», мав звання
молодшого сержанта. |
Загинув
8 серпня 2023 року в н.п.
Берестове, Бахмутського району, Донецької області, під час
виконання бойового завдання.
у Героя залишилися дружина, дві доньки, сестри та брат.
Похований на кладовищі у рідному
с. Городець.
За особисту мужність, виявлену у
захисті державного суверенітету та територіальної цілісності
України, самовіддане виконання військового обовʼязку Указом
Президента України
молодшого сержанта Сафоніка Андрія Леонідовича
нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
|