Олександр народився і проживав у селі Городець. Навчався у місцевій школі, у цивільному житті працював різноробочим на будівництві. Був людиною праці — трудолюбивим, добрим і щирим. Завжди відкликався на допомогу першим, умів підтримати словом і ділом. Олександр мав хист до музики й у молоді роки дарував її людям у важливі моменти життя, залишаючи по собі теплі спогади.

12 січня 2025 року Олександр став до лав Збройних сил України. Проходив службу у військовій частині А 5242, у ремонтній роті. Він чесно й сумлінно виконував свій обов’язок, залишаючись вірним присязі та Україні, до останнього борючись за життя.

13 січня 2026 року, на жаль, серце воїна зупинилося у лікарні від отриманих травм.

У Героя залишилися батьки, дві доньки та сестра з племінницею.

Похований на місцевому кладовищі у с.Городець.

Був людиною праці, добрим і щирим.
Завжди відкликався на поміч усім.
А для молодят, у їх день, особливим
дарунком, музичним, ясним!
Коли ворог став на кордоні держави,
Герой в Збройні Сили прийшов.
Він вірний присязі, але не для слави,
Щоб мирним було небо знов!
Без тата лишилися доньки Героя…
Без Воїна — військо і край…
Нехай у Раю звучить пісня, не зброя…
і все, за що мужньо стояв!
Тамара Гнатюк