Олександр народився й проживав у селі Городець. Навчався в Городецькій ЗОШ (нині ліцей). У цивільному житті працював різноробочим на будівництві. Був людиною праці — працьовитим, добрим і щирим. Завжди першим приходив на допомогу, умів підтримати словом і ділом. Олександр мав хист до музики й у молоді роки дарував її людям у важливі моменти їхнього життя, залишаючи по собі теплі спогади.

12 січня 2025 року Олександр став до лав Збройних Сил України. Проходив службу у військовій частині А7788, а 12 жовтня 2025 року був переведений до ремонтної роти військової частини А5242. Мав позивний «Музикант». Чесно й сумлінно виконував свій обов’язок, залишаючись вірним військовій присязі та Україні, до останнього борючись за життя.

13 січня 2026 року серце воїна зупинилося в лікарні від отриманих травм.

У Героя залишилися батьки, дві доньки та сестра. Похований на місцевому кладовищі в селі Городець.

 

Був людиною праці, добрим і щирим.
Завжди відкликався на поміч усім.
А для молодят, у їх день, особливим
дарунком, музичним, ясним!
Коли ворог став на кордоні держави,
Герой в Збройні Сили прийшов.
Він вірний присязі, але не для слави,
Щоб мирним було небо знов!
Без тата лишилися доньки Героя…
Без Воїна — військо і край…
Нехай у Раю звучить пісня, не зброя…
і все, за що мужньо стояв!
Тамара Гнатюк