Босий Петро Вікторович

(молодший сержант ЗСУ)

 

(14.06.1991-19.08.2023)

Народився Петро в с.Корост, в сім'ї Віктора та Ольги Босих. З 1997 по 2008 роки навчався в Коростській ЗОШ І-ІІІ ступенів (нині Коростський ліцей). В шкільні роки любив грати у футбол та волейбол, брав активну участь у спортивному житті школи.

14 квітня 2015 року був призваний на військову строкову службу. З 2015 по 2019 роки був учасником АТО/ООС. За участь в антитерористичній операції нагороджений грамотами, відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», відзначений нагрудним знаком «Сухопутні війська України».

Разом з дружиною та двома доньками проживав в с.Бутейки, тут в селі і працював на сільгосппідприємстві. Свій вільний час любив проводити з сім'єю та займатися ремонтом автомобілів.

9 березня 2022 року був призваний до лав ЗСУ, служив у в/ч А4030, у 71-й окремій єгерській бригаді. Мав звання молодшого сержанта та позивний Босяк. 17 лютого 2023 року відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест».

Загинув Петро Вікторович 19 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання біля н.п. Мала Токмачка, Запорізької області, внаслідок артилерійського обстрілу.

В Героя залишилися батьки, дружина, дві доньки, брати та сестри.

Похований на кладовищі в рідному с.Корост.

 

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, Указом Президента України від 16 липня 2024 року, молодшого сержанта Босого Петра Вікторовича нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

Петя дуже любив свою сім'ю, Батьківщину, а особливо свою маленьку Батьківщину та постійно їх згадував. Петя був мужнім воїном, причому дуже вмілим воїном. Він вміло керував різним транспортом, в тому числі військовим. Виконував бойові завдання де інші не завжди могли виконувати. І всі ми знали, що Босий привезе, відвезе і довезе щоб там не було. Ще Петя любив різні види озброєння та вміло розбирався в них, коли приходила якась нова зброя в наш підрозділ він перший намагався зрозуміти принцип її будови та особливості застосування, що в нього виходило найкраще з усіх. Він взагалі був майстер на всі руки і всім допомагав, кому автомобіль полагодити, кому зброю і багато всього різного, нікому не відмовляв в допомозі.

 А ще Петя був душею компанії, завжди з посмішкою і з веселим настроєм і в будь який час дня всім говорив «Добрий вечір!».

Бойовий побратим – Небрат Юрій Віталійович

ГОЛОВНА

НОВИНИ

ПРО БІБЛІОТЕКУ

 

 

Структура бібліотеки

Історія бібліотеки

Послуги

На допомогу бібліотекарю

Пункт доступу громадян

Електронний каталог

Бібліотеки  краю

 

ПОВІР У СЕБЕ

 

ДИТЯЧА  БІБЛІОТЕКА

 

НАШ КРАЙ

Гордість Сарненщини

Символіка району

Історія району

Історія в світлинах

Екологія краю

Літературне краєзнавство

Медицина

Релігія

Освіта

 

БУКТРЕЙЛЕРИ

 

АУДІОПОДКАСТИ