|
Босий Петро Вікторович
(молодший сержант ЗСУ)
(14.06.1991-19.08.2023)

|
 |
Народився Петро в с.Корост, в сім'ї Віктора та Ольги
Босих. З 1997 по 2008 роки навчався в Коростській ЗОШ
І-ІІІ ступенів (нині Коростський ліцей). В шкільні роки
любив грати у футбол та волейбол, брав активну участь у
спортивному житті школи.
14 квітня 2015 року був призваний на військову строкову
службу. З 2015 по 2019 роки був учасником АТО/ООС. За
участь в антитерористичній операції нагороджений
грамотами, відзнакою Президента України «За участь в
антитерористичній операції», відзначений нагрудним
знаком «Сухопутні війська України».
Разом з дружиною та двома доньками проживав в с.Бутейки,
тут в селі і працював на сільгосппідприємстві. Свій
вільний час любив проводити з сім'єю та займатися
ремонтом автомобілів.
9 березня 2022 року був
призваний до лав ЗСУ, служив у в/ч А4030, у 71-й
окремій
єгерській бригаді. Мав звання молодшого сержанта та
позивний Босяк. 17 лютого 2023 року відзначений почесним
нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України
«Сталевий хрест». |
Загинув Петро
Вікторович 19 серпня 2023 року, під час виконання бойового
завдання біля н.п. Мала Токмачка, Запорізької області, внаслідок
артилерійського обстрілу.
В Героя залишилися
батьки, дружина, дві доньки, брати та сестри.
Похований на
кладовищі в рідному с.Корост.
За особисту мужність і самовіддані дії,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної
цілісності України, вірність військовій присязі, Указом
Президента України від 16 липня 2024 року, молодшого сержанта
Босого Петра Вікторовича нагороджено орденом «За мужність» III
ступеня (посмертно).
|
Петя дуже
любив свою сім'ю, Батьківщину, а особливо свою маленьку
Батьківщину та постійно їх згадував. Петя був мужнім воїном,
причому дуже вмілим воїном. Він вміло керував різним
транспортом, в тому числі військовим. Виконував бойові завдання
де інші не завжди могли виконувати. І всі ми знали, що Босий
привезе, відвезе і довезе щоб там не було. Ще Петя любив різні
види озброєння та вміло розбирався в них, коли приходила якась
нова зброя в наш підрозділ він перший намагався зрозуміти
принцип її будови та особливості застосування, що в нього
виходило найкраще з усіх. Він взагалі був майстер на всі руки і
всім допомагав, кому автомобіль полагодити, кому зброю і багато
всього різного, нікому не відмовляв в допомозі.
|
 |
А
ще Петя був душею компанії, завжди з посмішкою і з веселим
настроєм і в будь який час дня всім говорив «Добрий вечір!».
Бойовий побратим
– Небрат Юрій Віталійович

|