Юрій Комар народився 15 квітня 1978 року в селі Корост у багатодітній родині. Коли хлопчикові було лише вісім років, померла мама. Батько залишився сам виховувати шістьох дітей. Змалку Юрієві довелося пізнати непрості життєві обставини, які вчили витримки, відповідальності та праці.

Після закінчення школи Юрій пройшов строкову військову службу, а повернувшись додому, присвятив себе сільському господарству. Він був працьовитим і відповідальним, не цурався жодної роботи. Умів братися за справу й сумлінно виконувати те, що потрібно. Таким його знали ті, хто жив і працював поруч.

У червні 2024 року Юрія Миколайовича призвали на військову службу. Він став до лав 100-ї окремої механізованої бригади, де служив на посаді механіка-водія. Вірний військовій присязі - виконував бойові завдання, захищаючи свободу й незалежність України.

6 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Залізне Донецької області Захисник зник безвісти. Для його рідних почався довгий і болісний період очікування, у якому так хотілося знайти бодай найменшу причину вірити в добру звістку. На жаль, ця надія не справдилася.

Два роки між надією і болем
щодня жила сімʼя Захисника.
Пекуча звістка нині серце коле —
в громаді нашій новина гірка.
Юрій Комар родився в селі Корост,
в родині було шестеро дітей.
Не стало мами, батькові непросто
але він гідних виховав людей.
В житті Герой простий і працьовитий,
роботи не цурався, все умів.
Запамʼятався добрим і відкритим.
Ця пам’ять найдорожча сотні слів.
Був призваний до служби в Збройні Сили.
Вірний присязі, мужній побратим.
Донеччина. Залізне. Чорні крила…
У Вічність лине, світлом золотим.
Тамара Гнатюк