У січні 2023 року Віталій став до лав Збройних Сил України. Служив старшим стрільцем-оператором у 33-й окремій механізованій бригаді, позивний «Літун». У мирному житті працював на будівництві — зводив, створював, будував майбутнє. Та коли країна потребувала захисту, він без вагань обрав шлях воїна.

Віталій дуже любив свою сім’ю — тихо, глибоко, по-справжньому. Без гучних слів — у щоденній турботі, відповідальності та підтримці. Він цінував друзів і завжди підставляв плече. На полі бою не покидав побратимів. Для нього бути «поруч» означало більше, ніж просто слово — це був внутрішній закон честі. Є люди, які просто проходять свій шлях. А є ті, хто залишає після себе світло. Віталій належав до таких. Він любив життя, умів радіти простим речам, підтримати, коли важко, знайти слова, що додають сили.

З 29 жовтня 2023 року, під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку, Захисник вважався безвісти зниклим. Увесь цей час родина жила надією, чекала звістки, вірила у повернення та молилася за добру новину. На жаль, у лютому 2026 року стало відомо, що Воїн загинув, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі, побратимам і своєму обов’язку перед Україною.