Тушич Юрій Петрович
(старший солдат ЗСУ)

 

(01.09.1987 – 25.01.2026)

Юрій народився і виріс у рідному селі, де формувався як людина і особистість. Після закінчення Любиковицької школи навчався у Рівненському технічному коледжі, де здобув професію електрогазозварника. У цивільному житті він був працьовитим, відповідальним і щирим, людиною слова й діла, турботливим батьком і надійним другом, на якого завжди можна було покластися.
У серпні 2024 року Юрій Петрович став на захист України, долучившись до лав Збройних сил. Проходив службу у 5-й окремій штурмовій Київській бригаді на посаді гранатометника, виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку. За мужність, відданість та сумлінне виконання військового обов’язку був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». Він гідно ніс службу, з честю виконуючи військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі, побратимам і своїй державі.

 

25 січня 2026 року під час перебування у відпустці обірвалося життя 38-річного старшого солдата Тушича Юрія Петровича.

У Героя залишилися брат та син.

Похований на місцевому кладовищі у с.Любиковичі.

 

Як Ти прожив, ніхто не забажає,
ніхто Твій важкий хрест не понесе.
Хто йде вперед! Стоїть і захищає
Ти серед них! Вона — понад усе!
Вона! Вже зовсім зморена держава,
але ще може і ще хоче жить!
Юрко не здався, Він немає права,
Він не розкаже, що Йому болить…
Вона! Свята, знекровлена країна,
котру тримають ось такі, як Ти.
У ній любов одвічна і родина.
І ваші, хлопці, в прапорі хрести.
Тамара Гнатюк

 

 

ГОЛОВНА

НОВИНИ

ПРО БІБЛІОТЕКУ

 

 

Структура бібліотеки

Історія бібліотеки

Послуги

На допомогу бібліотекарю

Пункт доступу громадян

Електронний каталог

Бібліотеки  краю

 

ПОВІР У СЕБЕ

 

ДИТЯЧА  БІБЛІОТЕКА

 

НАШ КРАЙ

Гордість Сарненщини

Символіка району

Історія району

Історія в світлинах

Екологія краю

Літературне краєзнавство

Медицина

Релігія

Освіта

 

БУКТРЕЙЛЕРИ

 

АУДІОПОДКАСТИ