Катеринич Віталій Михайлович

Катеринич Віталій Михайлович

(молодший сержант ЗСУ)

(18.10.1979-10.10.2023)

Народився Віталій у с.Любиковичі. В сім’ї Катериничів зростало троє синів, троє захисників. У 1996 році закінчив середню школу у рідному селі. В період з 1998 по 2000 роки проходив строкову військову службу.

Віталій жив звичайним життям, з першою дружиною народили двох діточок. Сімейне щастя зруйнував 2014 рік. Отримавши повістку Віталій став учасником АТО, і вже 7 листопада 2014 року опинився на Яворівському полігоні. Службу проходив в основному на Донецькому напрямку у складі першої танкової бригади ЗСУ. Як він ще згадував за життя, що тоді його підтримували дитячі малюнки та молитви матері. Після закінчення контракту, Віталій повернувся додому, знову влаштував особисте життя і вчився жити без вибухів та пострілів. У 2015 році Віталій Катеринич отримав звання учасника бойових дій.

24 лютого 2022 року воїн зустрів вдома, але лишатись осторонь не зміг. Першим на захист держави став старший брат Едуард. А вже 13 травня 2022 року знову взяв до рук зброю і Віталій, хоч був комісований, та не зміг знайти себе у відносно мирному житті. Віталій Катеринич усе робив заради своїх дітей, яких у нього було п’ятеро. Служив молодшим сержантом військової частини А1008, 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого…

12 жовтня, під час виконання бойового завдання на Купʼянському напрямку Харківської області, перестало битись серце нашого земляка. Воїн назавжди залишиться у спогадах рідних, близьких, бойових побратимів життєрадісним, сповненим планів на світле майбутнє, яким, на жаль, уже не збутись… У Героя залишилися мама, два брати та діти.

Похований на кладовищі у рідному с.Любиковичі.