Народився Анатолій у м.Сарни, проживав по вул.Євгена Коновальця. З 12 років проживав з сестрою Катериною, так як батьки рано померли. Навчався в Сарненській ЗОШ №2 (нині ліцеї № 2). Після закінчення 9 клас продовжив навчання у Сарненському ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей) де здобув професію електромонтера-зв’язківця з обслуговування сільськогосподарської техніки. Цікавився автомобілями. Був дружелюбним, любив жартувати, завжди допомагав товаришам.

В армії не служив, проте з початком повномасштабного вторгнення вже 9-го березня 2022 року пішов добровольцем до ЗСУ. Анатолій був готовий стати на захист України бо вважав це своїм обов’язком. Служив солдатом в окремому мостовому батальйоні, військової частини А7117, 47-ї окремої інженерної бригади.

Помер 30 жовтня 2022 року, від раптової зупинки серця у військовій частині міста Дубно. У Героя з рідних залишилась тільки сестра.

 Похований на кладовищі в с.Люхча Люхчанського старостинського округу.

«Ти для нас завжди будеш Героєм, тому що ти не злякався і пішов нас захищати з власної волі. Я ніколи не забуду твої слова: «Хто як не ми?».

В тобі були якості людини, яка переживала за нас, державу – Україну. Ми завжди тебе пам'ятатимемо. Вічна пам'ять. Хай земля буде лебединим пухом. Слава Герою! Слава Україні!»

(Вічно сумуюча твоя сестра і її родина)