Іван народився та виріс у селі Одринки. Тут минули його дитинство й юність. З 1978 по 1986 роки навчався в Одринківській восьмирічній ЗОШ (нині гімназія). Після закінчення школи навчався у Сарненському ВПУ-22, де здобув професію механізатора. З 1989 по 1991 роки проходив строкову військову службу. По завершенню служби повернувся в рідне село. Був одружений. Разом із дружиною Валентиною виховали трьох дітей — сина та двох доньок.
Іван Іванович працював на різних роботах, їздив на заробітки. Ніколи нікому й ні в чому не відмовляв, завжди був привітним і товариським.

У вересні 2025 року був призваний на військову службу за мобілізацією. Служив такелажником такелажного відділення господарчого взводу роти матеріального забезпечення 104-ї бригади територіальної оборони, 2-го батальйону «ГОРИНЬ». Мав позивний «Дід».

15 березня 2026 року, під час несення служби у с.Пирогівка Сумської області, серце солдата Івана Климця зупинилося. Йому навіки 55 років.

У Героя залишилися син, дві доньки, мама, брат та сестри.

Похований на місцевому кладовищі в селі Одринки, Коростського старостинського
округу.