|
Патрикей Анатолій Васильович
(солдат ЗСУ)
(03.12.1982-30.08.2026)

|
 |
Анатолій народився 3 грудня 1982 року в
селі Корост. Тут минули його дитинство та юність, тут
він навчався, здобув професію тракториста, працював,
будував своє життя і створював родину.
У вересні 2025 року Анатолій разом із
дружиною Оксаною оселився в селі Одринки. Просте життя,
рідний дім, близькі люди - те, що для кожного з нас
здається звичайним і буденним, але саме за це він і став
на захист своєї країни.
Анатолій був військовослужбовцем 3-ї
окремої штурмової бригади Збройних Сил України,
кулеметником 1-го відділення охорони взводу охорони 1-го
механізованого батальйону.Він прийняв присягу і до
останнього залишався вірним Україні. Не словами -
вчинком. Не обіцянками - власним життям.
30 серпня 2026 року під час бою в Ізюмі
на Харківщині Анатолій загинув внаслідок удару КАБ
противника.
У Героя залишилися дружина, два брати та
сестра.
Похований на місцевому кладовищі села
Одринки Коростського старостинського округу. |
|
|
Прийшла
болюча звістка в село Корост.
Найважча, найчорніша із вістей.
Спинились кроки, вже не чути голос,
Загинув Анатолій Патрикей.
У цім селі Він народився, виріс
здобув освіту, гідно працював.
Наповнювався світ — любов і щирість…
В Одринках свою долю планував.
За власнй дім, за рідних, найдорожчих,
за прості істини, і віру в майбуття,
за дні спокійні, і спокійні ночі
Мужній Герой віддав своє життя.
Лишився вірним дому і присязі,
3-й окремій, війську, нам усім.
Він буде вічним — в Слові і Відвазі.
І, в тім дитяті, ще ненародженім…
Тамара Гнатюк |
 |
|