Колодязний Андрій Олегович
(молодший сержант ЗСУ)
(10.01.1997–14.04.2024)
|
Народився Андрій 10 січня 1997 року у
м.Сарни. Виріс та проживав у селі Орлівка, неподалік
міста. З 2003 по 2007 роки навчався в Орлівській
початковій школі, далі продовжив навчання у Сарненській
ЗОШ №4 (нині ліцей №4). У дитинстві дуже любив сидіти за
комп'ютером. Після закінчення школи навчався у ДПТНЗ «Сарненський
професійний аграрний ліцей» де здобув професію «слюсар з
ремонту автомобілів». На життя
заробляв, їздивши на заробітки до Києва, працював і в
Естоніі. Мама розповідає, що Андрій завжди був чуйним,
веселим, життєрадісним хлопчиною. Допомагав не лише по
господарству, але й у вихованні сестричок-трійнят і
братика.
8 серпня 2022 року Андрій добровольцем
вступив до лав ЗСУ. Службу проходив у в/ч А2120. Через
місяць його направили навчатись до Британії.
|
За особисту мужність і самовіддані дії,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної
цілісності України, вірність військовій присязі, Указом
Президента України від 16 липня 2024 року, молодшого сержанта
Колодязного Андрія Олеговича нагороджено
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Отриманий досвід молодший сержант
передавав своїм побратимам. Він був командиром
відділення у 81-й окремій аеромобільній бригаді
Десантно-штурмових військ. Позивний «Боксер» отримав за
свій бойовий та сильний характер. Під час служби Андрій
був нагороджений нагрудними знаками «За зразкову службу»,
«За військову доблесть», «Знак пошани», а також
грамотами командира військової частини.
Молодший сержант Андрій Колодязний
загинув 14 квітня 2024 року, в ході ведення бойових дій
неподалік н.п. Білогорівка Сєвєродонецького району
Луганської області.
Захисника памʼятатимуть спокійним,
врівноваженим, мужнім. Він надихав своєю щирістю та
добротою, підтримував усіх рідних та близьких.
У Героя залишились мама, сестри-трійнята
та брат.
Похований у м. Сарни на місцевому
кладовищі, що по вул. Ковельській.
|
|
|