Народився Ярослав у с.Ремчиці. Після закінчення середньої школи продовжив навчання у Рівненському Національному університеті водного господарства та природокористування, за спеціальністю «Геоінформаційні системи і технології», який закінчив у 2014 році. Пізніше, Ярослав працював у БТІ та розробляв складну технічну документацію для Рівненської та Хмельницької АЕС.

У всьому, за що він брався, він був чесним, старанним, успішним. І скромним. Людиною слова. Був активним учасником Майдану (Революції Гідності), адже хотів жити у справедливій, вільній, безпечній країні і робив для цього все можливе. А ще у нього були мрії, плани на майбутнє. Ще до початку повномасштабного вторгнення він почав вивчати ІТ-технології та англійську мову. Ніколи не боявся роботи, просто брав і робив.

З перших днів війни записався до тероборони у Рокитному, де проживав разом із дружиною. Згодом підписав контракт та служив у військовій частині на кордоні з білоруссю. Піти на передову вирішив сам, не чекаючи виклику. Говорив: «Якщо не я, заберуть когось іншого». Це те, що найкраще говорить про нього як про Людину совісну, справедливу, сміливу, щиру та відданого патріота.

За кілька тижнів вивчився на аеророзвідника і став одним із найкращих у своїй команді, був керівником розрахунку з позивним Jango. Кожного дня обстріли були все ближче, але щоразу вони їхали на завдання в найгарячіші точки, обороняючи Бахмут.
Загинув Ярослав Петрович 29 грудня 2022 року під Бахмутом, у священній битві, пліч-о-пліч, зі своїми побратимами за вільну та незалежну Україну.

У Героя залишилися: мама, дружина Вікторія, брат і маленький племінник, якого він дуже любив, але не встиг потримати на руках і стати йому хрещеним батьком.

Похований на кладовищі у рідному с. Ремчиці.

«Ярослав, потрапивши до мене на навчання на аеророзвідку, з перших днів занять став одним з найуспішніших студентів, як у розвідці, так і на скидах. Коли нас відправили на Схід, він не лякався і не ховався від недалеких приходів ворожих снарядів. Виявивши його моральну і психологічну стійкість і нахили до керування, а також гарні навички пілота, ми зробили його керівником групи виїзду. Група, під його керівництвом, допомогла знищити більше сотні окупантів, корегуючи вогонь нашої артилерії. Побратими ж відзначали його як гарного і розуміючого керівника.

Солдат Мулявка Ярослав Петрович, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила, нагороджений орденом «Хрест Героя», посмертно.