Долід Володимир Іванович

Долід Володимир Іванович

(солдат ЗСУ)

(08.07.1992 - 15.10.2023)

Народився Володимир в селі Ремчиці у сім’ї Івана Володимировича та Галини Петрівни Долід. Ще у дитинстві від своїх ровесників він відрізнявся своєю допитливістю, зацікавленістю та старанністю у навчанні. Любив природу, риболовлю, збирання грибів, а особливо любив розкрутити, розібрати, подивитись принцип роботи того чи іншого механізму.

З 1999 по 2008 роки навчався в Ремчицькій ЗОШ. Після закінчення 9-го класу, продовжив здобувати освіту у Сарненському ВПУ№22 за професією «столяр, будівельник, тесляр».

У 2011-2012 роках Володимир проходив строкову військову службу. Спочатку служив у навчальному центрі підготовки інженерних військ у м. Камянець-Подільський, Хмельницької області (в/ч А1107), а пізніше службу проходив у в/ч А2167 у м.Біла церква, Київської області.

Після армії працював охоронцем у супермаркеті де зустрів свою майбутню дружину. В 2014 році одружився. Згодом у подружжя народилася донька Софія та син Владислав. З 2018 до 24 лютого 2022 року працював у ТОВ «Завод металевих виробів» оператором верстатів з програмним керуванням.

Військовий шлях Володимира Доліда розпочався з початком повномасштабного вторгнення, адже Воїн подався добровольцем до війська у перші дні, й відповідно тоді ж підписав контракт із ЗСУ. Служив солдатом 60-го батальйону «Поліські вовки», 104-ї бригади ТРО (в/ч А7072) на посаді стрілець-зенітник роти вогневої підтримки. Мав Позивний Металург. За сумлінну службу був нагороджений грамотами та подяками керівництва.

З 11.04.2023 року по 29.07.2023 року брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звязку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в Костянтинівській міській територіальній громаді, Донецької області, Бахмуцького напрямку. Воїн мріяв про мирне життя у вільній Україні, пройшовши пекло Бахмуту, аби пекло не прийшло до його домівки.

Володимир Іванович Долід трагічно загинув 15 жовтня 2023 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, разом з рідним братом, поблизу с.Бережниця Дубровицької громади.

У Героя залишилися батьки, дружина, донька та син.

Похований на кладовищі у рідному селі Ремчиці.