Симончук Віталій Віталійович
(молодший сержант ЗСУ)
(14.12.1990 – 10.08.2024)
|
Народився Віталій у с. В’язівок
Павлоградського району Дніпропетровської області. Згодом
з родиною переїхав до села Стрільськ, де і проживав. У
2008 році закінчив Стрільську ЗОШ І-ІІІ ст. За час
навчання в школі зарекомендував себе, як спокійний,
розумний, справедливий та старанний учень. Після
закінчення школи, з 2008 по 2013 роки, навчався у
Національному університеті «Острозька академія» за
спеціальністю «Фінанси та кредит». Після закінчення
академії пішов працювати до ПАТ "Сарненський завод
мостових технологічних конструкцій ", де і працював до
повномасштабного вторгнення.
Одружився Віталій у 2013 року та разом з
дружиною Тетяною народили та виховали двох синів. Він
був дуже доброю людиною та хорошим другом, любив свою
сім'ю та всю родину.
На початку повномасштабного вторгнення, у
лютому 2022 року, добровільно вступив до лав ЗСУ та став
на захист Батьківщини. Службу проходив в 104-ій окремій
бригаді ТРО, 60-му батальйоні «Поліські вовки». Брав
участь у бойових діях на Харківщині, воював на
Запорізькому та Бахмутському напрямках. Неодноразово
виводив побратимів із ворожих оточень. |
На жаль, війна забирає найкращих… Виконуючи
бойовий обовʼязок поблизу н.п. Новодарівка Запорізької області,
10 серпня 2024 року ворог безжально обірвав життя молодшого
сержанта Симончук Віталія Віталійовича.
Віталій був мужнім, відважним, порядним, люблячим
чоловіком, батьком та сином. Професіонал своєї справи, вірний
друг, надійний побратим.
У Героя залишились дружина, синочки, батьки та
сестра.
Похований на кладовищі у рідному селі Стрільськ.
|