Валерій Романович народився у 1969 році в селі Стрільськ. Його життєвий шлях був сповнений щоденної праці, відповідальності та відданості своїй родині. Після закінчення школи вступив до Одеського кооперативного технікуму. Саме там розпочав трудову діяльність, створив сім’ю, а згодом разом із найдорожчими людьми повернувся до рідного краю.Упродовж багатьох років працював на різних посадах, сумлінно виконуючи свою справу та заслуживши повагу колег і знайомих. Останнім місцем його роботи була військова частина А0153 у місті Сарни.

Ті, хто знав Валерія Романовича, пам’ятають його як добру, щиру та справедливу людину. Він умів підтримати словом і ділом, ніколи не залишався осторонь чужої біди, був принциповим у своїх переконаннях і вірним своїм життєвим цінностям. Його вирізняли людяність, працьовитість та особлива доброзичливість, за яку його цінували й поважали.

У березні 2024 року Валерій Абрамович став до лав Збройних Сил України. Проходив службу у складі 214-го окремого штурмового батальйону OPFOR. У час, коли країна потребувала своїх захисників, він без вагань став на її оборону, залишаючись вірним обов’язку та любові до Батьківщини.