|
Маслянчук Анатолій Вікторович
(солдат НГУ)
(01.08.2003 – 29.08.2024)

|
 |
Анатолій Маслянчук народився у селі
Тутовичі у великій та дружній родині. У 2020 році після
закінчення Тутовицького ліцею здобув фах електрика та
водія в Сарненському аграрно-технологічному професійному
коледжі. Він був молодим, щирим і працьовитим хлопцем,
який завжди приходив на допомогу іншим.
24 жовтня 2021 року Анатолія було
призвано на строкову військову службу до лав
Національної гвардії України. Службу проходив у місті
Дніпро. У 2023 році підписав контракт, адже знав:
Батьківщина потребує мужніх і відданих синів.
У січні 2024 року Анатолій одружився.
Разом із дружиною Анею вони мріяли про мирне життя та
сина, на якого з нетерпінням чекали. Та війна безжально
обірвала ці мрії… 29 серпня 2024 року під час виконання
бойового завдання в Харківській області зв’язок з
Анатолієм обірвався. Відтоді він вважався безвісти
зниклим. Рідні до останнього не втрачали надії…
Йому було лише 21 рік. Через тиждень
після загибелі чоловіка дружина народила сина —
маленького Даміра. Хлопчик ніколи не побачить свого
тата, але зростатиме з усвідомленням того, що його
батько — Герой, який віддав своє життя за Україну. |
У Героя залишилися дружина, син, батьки, сестра,
троє братів та бабуся.
Похований на місцевому кладовищі у селі Тутовичі.
Йому був 21-й рік,
Він щойно створив родину.
Все добре… але важкий вік —
йде ворог на рідну країну.
Він мужнім повінчаний Часом, гірким,
де, замість колиски —зброя!
Син буде пишатися Татом своїм,
а наша громада — Героєм…
Тамара Гнатюк



|